Національна Академія Образотворчого Мистецтва і Архітектури, формування стилю.

Інтерв’ю

Осінній Київ з Парку Слави, експресивний міський краєвид Андрія Чеботару.

Національна Академія Образотворчого Мистецтва і Архітектури, формування стилю.

У 2007 році, закінчивши Кримське художнє училище імені М. С. Самокиша, я вступив на перший курс Національної Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури в Києві. Мені дуже подобалося навчання в академії. Окрім спеціальних і загальноосвітніх дисциплін, у мене залишалося багато часу для пленерного живопису, кожну вільну хвилину я брав етюдник і поспішав писати з натури. Пам’ятаю, як прокидався о третій годині ранку, прохідна гуртожитку була зачинена, і я перелазив через балкон другого поверху з етюдником і полотнами, щоб пішки дійти до Труханового острова й встигнути написати пейзаж до першої пари.

Вже на перших курсах я почав подорожувати мальовничими й надихаючими куточками нашої безмежної країни. Перший і другий курси я навчався у Валентини Гаврилівни Виродової-Готьє та Льва Івановича Вітковського (живопис), а також у Олександра Миколайовича Бєлянського (рисунок). Саме в ці роки я почав усвідомлювати, яким буде мій життєвий шлях і до чого я прагнутиму.

На третьому курсі розпочався розподіл по майстернях.

Пейзажна майстерня Василя Івановича Забашти та Ігоря Юліановича Мельничука
Я обрав пейзажну майстерню, якою керували два видатні майстри пейзажного жанру. Професор Василь Іванович та його асистент Ігор Юліанович представляли різні покоління, але їх об’єднувало виняткове відчуття кольору та композиції. Попри поважний вік (92 роки), Василь Іванович часто приходив на заняття й щедро ділився з нами секретами своєї майстерності. Проте більшу частину часу я проводив з Ігорем Юліановичем, ми часто їздили на пленери в Карпати й по Київській області. Я уважно спостерігав за кожним його мазком пензля та мастихіна, вчився відчувати колір. Теплі й холодні відтінки на його полотнах перепліталися в танці безтурботності.
На старших курсах я вперше поїхав у великий пленер за кордон, до Чорногорії та Хорватії. Балкани справили на мене незабутнє враження: архітектура, природа, розмірений ритм життя, гори та безкрайній морський простір. У наступні роки я знову й знову повертався туди, щоб писати й вбирати місцевий колорит. Разом з братом, Олексієм Чеботару, ми об’їздили всю Чорногорію, від Скадарського озера до каньйону річки Тара. Наші маршрути були майже шаленими: Хорватія, Чорногорія, Албанія, Греція, далі паром до Італії, через усю Італію, до Словенії і знову в Хорватію. І скрізь ми писали, без зупинки.

Саме там у моєму живописі з’явилися перші ноти пуантилізму та імпресіонізму.

Шість років навчання в академії промайнули непомітно, бо все, що приносить справжнє задоволення, минає надто швидко.

Залишайтеся поруч з моїм мистецтвом

Підпишіться, щоб першими дізнаватися про нові роботи та події.

Якщо вас зацікавили мої роботи або у вас є питання, напишіть мені!